- смисл
- [смисл]
-слу, м. (на) -с'л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
смисл
Смотреть что такое "смисл" в других словарях:
смисл — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
смисл — у, ч. 1) Уявлення про щось, поняття, розуміння чого небудь. || Роль, важливість чого небудь. 2) Внутрішній зміст, суть чого небудь; значення. 3) Мета, завдання, призначення чого небудь. || розм. Користь, вигода … Український тлумачний словник
Крымский, Сергей Борисович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Крымский. Сергей Борисович Крымский … Википедия
виражально-смисловий — а, е. Який виражає смисл, сенс чого небудь … Український тлумачний словник
переломлюватися — юється, недок., переломи/тися, ло/миться; мн. перело/мляться; док. 1) Ламаючись, ділитися, роз єднуватися на частини; розламуватися. || Робитися непрямим, нерівним, вигинатися під кутом. || Згинатися (про людину). || перен. Змінюватися, робити… … Український тлумачний словник
підпростір — тору, ч., мат. Деяка множина R1, яка міститься у лінійному просторі (R), який сам є простором в тому ж смислі, що і простір R … Український тлумачний словник
прочитувати — ую, уєш, недок., прочита/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. і неперех.Сприймати що небудь написане, надруковане, читаючи вголос або про себе. || що, про що. Знайомитися з чимсь шляхом читання. || що, про що. Знайомити когось із змістом чого небудь… … Український тлумачний словник
розгадувати — ую, уєш, недок., розгада/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Орієнтуючись на окремі характерні ознаки або керуючись якими небудь відомостями, усвідомлювати, осягати розумом що небудь. || Спостерігаючи за чиїмись діями, вчинками,… … Український тлумачний словник
розшифровувати — ую, уєш, недок., розшифрува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Розбирати, читати написане, передане шифром. || розм. Читати написане нерозбірливо або незрозумілою мовою. || розм. Розкривати зміст яких небудь знаків. || перен., розм. Розуміти,… … Український тлумачний словник
сіль — со/лі, ж. 1) Біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. || Біла речовина, що осідає на одязі від випарів поту. Зустрічати хлібом і сіллю. ••… … Український тлумачний словник
